Категории раздела
Главная » 2015 » Май » 7 » Я завжди пам’ятатиму свого прадідуся, який воював за мирне життя для мене!
12:33
Я завжди пам’ятатиму свого прадідуся, який воював за мирне життя для мене!

Мій прадідусь з маминої сторони - Приходько Петро Микитович. Для мене він герой, тому що він воював з фашистами у Велику Вітчизняну війну. Мій прадідусь народився у 1924 році в селі Старолозуватка Дніпропетровської області. Потім його батьки переїхали у село Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області. Дідусь навчився грати на акордеоні, баяні, скрипці, гітарі та сопілці, що під час війни врятувало йому життя.

Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, прадідусеві було 15 років. Тому на фронт його не брали. В 1943 році, коли йому виповнилося 17 років, прадідуся взяли на фронт. Як же вміння грати на музичних інструментах врятувало прадідусеві життя? Під Брестом, це у Білорусії, його взяли у полон. Старший німецький офіцер побачив у дідуся за спиною баян і спитав, чи це його, чи трофейний. Дідусь відповів, що його. Тоді німець попросив його заграти. Прадідусь заграв. Німцеві сподобалось, як прадідусь грав, і його відпустили. Дідусь ішов три доби доки натрапив на радянських солдат. Йому довго не вірили, що він свій, але згодом все ж прийняли і нагодували.

Перемогу Приходько Петро Микитович зустрів у шпиталі у місті Кракові, у Польщі, де лікувався після поранення.

Після війни прадідусь поступив учитися до педагогічного інституту, який закінчив з відзнакою. Після закінчення інституту працював у Роздорській середній школі вчителем фізики і географії. Пізніше став завучем, а згодом і директором цієї школи.

Помер Петро Микитович 8 травня 2006 року.

Я завжди пам’ятатиму свого прадідуся, який воював за мирне життя для мене!        

Просмотров: 358 | Добавил: Вио | Рейтинг: 3.5/2
Поиск по сайту
Календарь
«  Май 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архив новостей

Copyright СШ72 Запорожье ©2014 - 2021
Бесплатный хостинг uCoz