Категории раздела
Главная » 2016 » Январь » 26 » Інноваційні форми і методи виховання патріотизму на уроках історії
19:22
Інноваційні форми і методи виховання патріотизму на уроках історії

Інноваційні форми і методи виховання патріотизму на уроках історії

  Доповідь

   вчителя історії

спеціалізовано школи №72

Глухіної Т.П.

 

Патріотичне виховання на уроках історії та правознавства

Державотворчі процеси, що відбуваються в незалежній Україні протягом останніх десятиліть зумовлюють необхідність вирішення проблеми виховання національно свідомих громадян, справжніх патріотів, відданих Вітчизні, готових до плідної праці в ім’я рідного народу. Головним в системі виховання української школи стає національна ідея, яка відіграє роль консолідуючого фактора в становленні молодого покоління, формування у нього активної громадянської позиції, відповідальності за народ, країну. Розвиток сучасної системи шкільної освіти передбачає її переорієнтацію від авторитаризму в навчанні і вихованні школярів до гуманних взаємин, доброзичливого і толерантного ставлення до дітей, впровадження принципів демократизації і гуманітаризації, застосування особистісно-розвивальної методології та відповідних інноваційних методик. Патріотичне виховання належить до пріоритетних напрямів національної системи виховання і передбачає формування патріотичних почуттів, любові до свого народу, глибокого розуміння громадянського обов’язку, готовності відстоювати державні інтереси Батьківщини.

Завдання патріотичного виховання:

-    виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки — Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь;

- сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу;

- формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;

-   відновлення і вшанування національної пам'яті;

-  формування психологічної та фізичної готовності, молоді, до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави;

-  виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності.

Виховання громадянина завжди було найважливішим завданням суспільства. Події, які ми пережили упродовж 2013-2014 рр. і які переживаємо зараз засвідчили, що проголошена у 1991 р. державна незалежність потребує постійного захисту і глибокого розуміння, оцінки того що відбувається навколо нас. Очевидним є факт, що в сучасних умовах суспільствознавча освіта виступає своєрідною серцевиною моральності, патріотичності, правової культури і поведінки, формування честі і гідності у молодого покоління.

В.О.Сухомлинський підкреслював, що «патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яке проникає в усе, що пізнається, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується…» Вчитель історії засобом свого предмета проектує людину, виховує на своїх уроках юного патріота, формує патріотичні почуття і переконання на історичних прикладах, спрямовує до «…рухів і поривів духу…»

Є визначені критерії рівнів патріотизму:

Високий рівень – учень цікавиться історією і культурою Батьківщини. Пишається нею. Виявляє бережливе ставлення до національних багатств держави, до національної культури. Припиняє серед оточуючих не шанобливе ставлення до національних багатств держави, до національної культури, традицій.

Середній рівень – цікавиться історією і культурою Батьківщини. Пишається нею.

Низький рівень – мало цікавиться історією Батьківщини. Історико – патріотичну роботу виконує при спонуканні і під контролем.

Соціологи провели цікаве опитування в липні 2014 р.:  80% опитаних українців вважають себе патріотами своєї країни. Більшими патріотами себе вважають мешканці Заходу, Півночі і Центру, люди з більшими доходами і вищим рівнем освіти, а також україномовні  респонденти. На Донбасі Україну підтримували 1/3 населення. Предметом гордості за свою країну, свій народ, передусім, вважають місце де народилися і виросли, територію на якій живуть (35%); свою державу (29%); великих людей своєї національності (28%).

Менше викликали гордість прапор, гімн (14%); мистецтво, література (8%), військова потужність держави (2%).

Однією з причин сьогоднішньої ситуації в державі є брак концепції національної ідеї, яка б об’єднувала весь народ, всіх громадян України. Національна ідея має стати основою національного виховання, національної свідомості, національної гідності, самодостатності наших громадян. Майже кожен урок з історії України це урок виховання патріотизму і громадянськості.

8 клас: «Митрополит П.Могила, утворення Києво-Могилянської колегії», «Національно – визвольна війна 1648-1657 рр.», «Б.Хмельницький та його сподвижники», «Переяславська рада 1654 року – возз’єднання чи міждержавний договір?», «Вічний мир та його наслідки».

9 клас: «Національне відродження в Україні поч.. ХІХ ст..», «Кирило-Мефодіївське братство», «Громадівський рух».

10 клас. Це вивчається період Української революції, який взагалі в радянські часи був просто викреслений з історії. Це на довгі часи забуті або спаплюжені імена М.Грушевського, С.Петлюри, Н.Махно, Є. Петрушевича, В.Винниченка, С.Єфремова та багатьох інших.

11 клас. Тема Друга світова війна і Україна, Український визвольний рух – ОУН – УПА. Опозиційний рух України в 60-80 х рр.. та інші.

При здійсненні складного процесу патріотичного виховання я використовую різноманітні форми роботи як на уроці, так і в позаурочний час, а саме:

1. Інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, «круглі столи», «усні журнали»). Наприклад, при вивченні теми «Україна в період незалежності» проводиться конференція з елементами презентації «Історія становлення та діяльності Народного Руху України», диспут «Відродження незалежності України: закономірність чи випадковість», «І.Мазепа як людина та історичний діяч»

2. Інтерактивні (гра «Що? Де? Коли?», брейн-ринг). На уроках історії також активно використовуються інтерактивні методи навчання («мозковий штурм», «мікрофон», «дерево рішень»,  «коло ідей», «займи позицію» і т.д.)

Вікторини з правознавства: «Я – дитина, я – громадянин», «Громадянином бути забов’язаний», «Права дітей і батьків». Для дітей 5 класу конкурс «козацькі розваги».

Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу. Оголошується тема дискусії і пропонується учням коротка розповідь щодо повідомленої проблеми. З числа учнів обирається 2-5 експертів, що представлятимуть протилежні позиції, вони готують додаткову інформацію з теми обговорення та відповідають на заздалегідь підготовлені запитання товаришів.

Орієнтовані проблеми для обговорення:

  • Запорізька Січ – демократична республіка чи класична охлократія (влада натовпу), небезпечна для укріплення ідей державності?
  • Чи могли б здійснитися надії частини українців на відновлення автономії України у разі перемоги Наполеона над Росією?

«Обери позицію»

Пропонується учням дискусійне питання і запропоновується визначити власну позицію.

Орієнтовані проблеми для обговорення:

  • ІV Універсал Центральної Ради: послідовний етап державотворення чи наслідок переговорів у Бресті?
  • Чи було прийняття «Декларації про державний суверенітет України» кроком до розпаду СРСР?

«Коло ідей»

Усі групи працюють над однією проблемою. Завершивши обговорення, вони послідовно озвучують лише один аспект цієї проблеми. Учитель запитую групи до тих пір, поки вичерпаються всі ідеї. Таку роботу можна виконувати письмово.

Орієнтована тема для обговорення:

  • Причини Голодомору на Україні в 1932-1933 рр.

3.  Діалогічні (бесіда, рольові ігри). На уроках створюються ситуації, коли учні уявляють себе історичною особою і прогнозують свої дії в тій чи іншій ситуації, висловлюють свої позиції.

4. Індивідуальні (індивідуальна робота, творчі завдання).

5. Наочні (виставки, історичні газети, фото, відеоматеріал, презентації, екскурсії в музеї);«22 січня – день Соборності України.» «Герої Крут»  - презентації.

         Ці уроки є надзвичайно емоційними, хвилюючими. Тут є можливість розкрити таку людську якісь, як самопожертва в ім’я нації та держави.

Без оновлення національної освіти, розробки прогресивних технологій, гуманізації, диференціації та інтеграції навчання, науково обґрунтованої системи патріотичного виховання майбутніх громадян  неможлива розбудова незалежної Української держави. Тому  на сучасному етапі становлення правової демократичної держави та інтеграції України до загальноєвропейського співтовариства все більшої гостроти набуває проблема виховання в суспільстві  духовної, високоморальної особистості – творця власного майбутнього, гуманіста, громадянина – патріота України.

Особливе  значення має залучення школярів до суспільного життя: участь у добродійних акціях, в благоустрої міст і сіл, у збереженні народного добра та охороні навколишнього середовища.

Запоріжжя – козацький край, де відбувались особливі події минувшини. І учні різних класів про це дізнаються на уроках історії. Вже в 5 класі учні дізнаються про походження історичної назви нашого міста, з допомогою батьків готують розповідь про назву своєї вулиці, долучаючись, таким чином до історії нашого краю. Семикласники дізнаються на уроці з історії України про заселення нашого краю в ранньому середньовіччі. У восьмому класі учні знайомляться з історією українського козацтва.  Уроки історії України – це особлива можливість для патріотичного виховання.  Патріотизм учнівської молоді повинен ґрунтуватись на знанні про історико – культурні  традиції народу, героїзм його захисників, воїнів Київської Русі, українського козацтва, борців із німецьким фашизмом. 

Важливим початком доручення до історії  рідного краю є знайомство з рідним містом, екскурсії, вивчення історії міста, з перших років його  існування. Провожу уроки – екскурсії в краєзнавчий музей, музей козацтва на О. Хортиця, м. Дніпропетровськ, Новомосковськ. Екскурсії стимулюють інтерес учнів до історії рідного краю, сприяють громадському та національно-патріотичному вихованню учнів. Після екскурсії діти пишуть звіти, реферати, малюють малюнки, роблять презентації.

Історія України – це не тільки події, а й історичні постаті. На прикладах життя, діяльності і боротьби за державу, видатних гетьманів Б.Хмельницького, І.Мазепи, П.Орлика; всього українського народу та його видатних представників – Т.Шевченка, В.Винниченка, М.Міхновського, М.Грушевського, та багатьох інших, я висвітлюю національну гідність нашого народу, його прагнення мати власну державу. Учні отримують завдання підготувати повідомлення, реферати, статті та презентації про видатних борців за українську державність, з якими вони виступають на уроках. При засвоєнні матеріалу учні дискутують, ставлять питання. Це означає, що їх душі і серця захоплюють факти боротьби за українську державність, вони сповнюються почуттями гордості за героїв цієї боротьби; пишаються історичним минулим та героїчним сьогоденням українського народу. Таким чином, на уроках історії відбувається виховання громадянської свідомості, гідності та честі в гармонійному поєднанні національних і загальнолюдських цінностей, утвердження ідеалів гуманізму, демократії, добра й справедливості.

Просмотров: 2337 | Добавил: Вио | Рейтинг: 3.3/6
Поиск по сайту
Календарь
«  Январь 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архив новостей

Copyright СШ72 Запорожье ©2014 - 2020
Бесплатный хостинг uCoz