Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи

• Повірте в унікальність та неповторність власної дитини, в те що ваша дитина – єдина у своєму роді, несхожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої мети. Надайте право їй прожити життя самій.
• Дозвольте дитині бути самою собою, зі своїми недоліками, слабкостями та гідностями. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.
• Не соромтесь демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.
• Не бійтеся "залюбити" свою дитину, беріть її  на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте, коли вона того бажає.
• В якості виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.
• Намагайтесь, щоб ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише найосновніші, на ваш погляд) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтеся встановлених заборон і дозволів.
• Не поспішайте звертатися до покарань. Намагайтесь впливати на дитину проханнями – це найефективний спосіб - давати їй інструкції. У випадку непокори, батькам необхідно переконатися, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що достатньо ефективно, якщо дитина звикла реагувати на ввічливі прохання батьків. І лише тоді, коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання. Немає потреби нагадувати, що покарання повинно відповідати вчинку, дитина має розуміти за що її покарали. Батьки самі вибирають міру покарання, але важливо зазначити, що фізичне покарання – тяжка за своїми наслідками каральна міра.

• Покарання – це моральний замах на здоров'я: фізичне і психічне.
• Покарання не повинно бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим.
• Краще не карати, ніж карати з запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.
• Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилось. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!
• Хоч би що там трапилось, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.
• Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.
• Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчите краще розуміти один одного.
• Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитися вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.