Походи моголів на Русь

Завантажити конспект >>>

Урок з історії України

7-Б клас

Вчитель Глухіна Тетяна Петрівна

Тема уроку: Походи моголів на Русь. Встановлення панування Золотої Орди на українських землях.

Мета: розглянути походи хана Батия на руські землі, завоювання монголо-татарами Пінівчно-Східної та Південно-Західної Русі; розкрити причини і наслідки монгольського завоювання для Київської Русі; показати значення боротьби нашого народу з монгольською навалою; сприяти формуванню навичок роботи з картою, самостійної роботи та розвитку критичного мислення учнів, розвивати вміння аналізувати історичні події, встановлювати зв’язки між історичними подіями, співставляти їх, показати героїзм народу в боротьбі проти загарбників, виховувати почуття поваги до історичного минулого України.

Тип  уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: Свідерський Ю.Ю. Історія України: Підручник для 7 кл. – К. «Грамота», 2007 р., історичні документи, контурні карти, ілюстрації до теми, роздатковий матеріал, кінофільм «Історія України ХІІ-ХІІІ ст.», епіграф «Історія – це ліхтар у майбутнє, який світить нам з минулого»                                   (В. Ключевський), карта «Київська Русь ХІ-ХІІІ ст.», схеми «Походи Чингісхана (1215-1223 рр.), «Навала хана Батия на Східну і Центральну Європу (1237-1242 рр.).

Основні поняття: «Золота Орда», «баскаки», «ставка», «монгольська навала», «золотоординське ярмо».

Основні дати: 1223 р., 1240 р., 1237-1242 рр.

Структура уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Битва на р. Калці 1223р.
2. Нашестя Батия на Русь. Облого Києва та його штурм.
3. Розорення Галицько-Волинського князівства та інших земель.
4. Утворення Золотої Орди.
5. Значення боротьби українського народу проти монголо-татар.

ІV. Закріплення та повторення вивченого матеріалу.

V. Підсумковий етап.

VI. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Оголошення теми уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Продивившись кінофільм, давайте згадаємо:

1. Що вам відомо про монголів?
2. Які країни їм вдалося завоювати на початку ХІІІ ст.?
3. Як ви вважаєте, чому?
4. Хто такий Чингісхан? Що ви про нього знаєте?
5. Які походи здійснили монголо-татари при Чингісхані?

Звернути увагу учнів на схему «Походи Чингісхана (1215-1223рр.)»

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Битва на Калці 1223р.

Вступна розповідь вчителя.

На початку ХІІІ ст., саме коли Київська держава переживала роздробленість, у Центральній Азії, внаслідок зростання могутності ряду племен, склалася Монгольська держава. Вона повела політику завоювань як в Азії, так і в Європі. Було підкорено Північний Китай, Середню Азію.

         Повідомлення учня про зустріч руських і половецьких військ з монголо-татарами на р. Калці.

«Захопивши Закавказзя, монголи-татари переслідували половців та витіснили їх в степи Приазов’я. Половецький князь Котян намагався знайти союзника для спільної боротьби проти небезпечного ворога і звернувся до свого зятя галицького князя Мстислава з такою пропозицією: «Сьогодні нас переб’ють, а завтра вас, якщо нам не допоможете». У лютому-березні 1223 р. у Києві відбувся з’їзд князів, на якому було вирішено підтримати половців у боротьбі проти монголо-татар. До Мстислава приєдналися лише деякі з князів: київський, волинський, чернігівський, смоленський. З ними виступили і половці. Військо вийшло велике, але погано організоване. Серед князів не було єдності, ніхто не хотів визнавати себе підлеглим іншому князю.

         Вирішальна битва мала відбутися на річці Калці, що впадає до Азовського моря. І було це 31 травня 1223 року. Галицькі і волинські полки разом з половцями кинулися на ворога. Зав’язався гарячий бій. Але київський князь не ввів свої війська до бою, а залишився з ним в укріпленому таборі на верхівці гори. В самий розпал бою побігли половці. Русичі продовжували битися, хоча сили були нерівні. Тисячі воїнів полягли на полі брані. Мстислав Удалий і Данило Романович (волинський князь) зуміли відступити і залишити війська, переправитися через Дніпро і повернутися додому.

         А монгольські війська оточили укріплений табір київського князя. Хитрістю та підступністю вони виманили русичів із табору, напали на них і перебили. Монгольські хани по-звірячому розправилися з переможеними. Вони зв’язали полонених князів і бояр і поклали їх на землю. Потім русичів накрили дошками, влаштували на дошках банкет і всіх задавали.

         Б. Чалий

«В’яжуть і ложать замучених киян.

А на них кладуть дубові дошки.

Гупають по дошках чобітьми,

Аж тріщать у мучеників кості.

На помості стелять кили мини,

Хан бенкет справляє на помості.»

Колективна робота за завданням.

1. Коли і де відбулася перша зустріч монгольських і русько-половецьких військ?
2. Назвати причини поразки русько-половецьких військ у битві з монголо-татарами.
3. Позначимо місце битви на контурній карті (робота з картою).

2. Перший похід монголів на Русь. Облога Києва та його штурм.

Розповідь вчителя.

Після подій на Калці півтора десятиріччя тривав відносний спокій. Але тільки відносний, бо Чингісхан дарує своєму онукові Батию ще не завойовану Європу і заповідає йому похід на Захід.

Наприкінці 1237 року монголи посунули 140-тисячною армією на руські землі. Першими потерпіли князівства Північно-Східної Русі. Завойовники захопили, пограбували, спалили Рязань, Володимир, Ростов, Твер та інші міста.

У хана була вишколена кіннота. Вона нападала раптово, знищувала і спалювала все на своєму шляху. Мешканців міст, які не здавалися за першою вимогою, вирізали всіх, навіть жінок, дітей і старих. У полон монголи брали лише ремісників і молодих юнаків, яких використовували, нападаючи на інші руські міста.

Після походу монгольські війська відступили в південноруські степи, щоб відпочити і відгодувати своїх коней, підготуватись до нового походу.

Робота з картою.

1. Коли почався похід Батия на Руські землі?
2. Які міста були захоплені і зруйновані монголо-татарами?
3. Позначте похід на контурних картах.

Карта в підручнику стор. 152

Навесні 1239 року орда розпочинає новий наступ. Вона вторглася в Південну Русь, на землі нинішньої Лівобережної України, напала на Переяслав, знищила і спалила його, далі загарбники пішли на Чернігів, а в 1239 році монголи виступили на Київ.

Повідомлення учениці «Оборона Києва»

Першими до міста підійшли загони хана Менгу. Зупинившись на лівому березі Дніпра, вони були вражені красою та величчю міста. Хан Менгу відправив послів до киян і запропонувати здати місто без бою. Однак городяни не пристали на цю пропозицію, а вирішали захищати Київ до останньої краплі крові. Вгамувавши свій гнів, хан Менгу вирішив відмовитися від негайного штурму міста і об’єднатись з основними силами Батиєвої орди.

         Восени 1240 року Батиєве військо підійшло до стін Києва. Ось як про ці події повідомляю літописець: «І обступила Київ сила татарська. І був город в облозі великій. І перебував Батий коло города, а воїни облягли місто. І не було чути нічого од скрипіння возів його, ревіння безліч верблюдів його і од іржання табунів його. І сповнена була ворогами Руська земля».

Головний удар монголи завдали з півдня в районі Лядських воріт. Завдяки стінобитним машинам завойовникам вдалося прорватися до Києва, але кияни продовжували мужньо боронити місто. Ось уже тяжко поранено воєводу Дмитра, боротьба точиться за кожний будинок, вулицю. Натиск сильнішав, і кияни відступили. Останнім пристанищем захисників міста стала Десятинна церква. На початку грудня 1240 року під ударами стінобитних машин і від ваги людей, що скупчилися у церкві, вона завалилася, поховавши під своїми уламками тіла останніх мужніх захисників Києва. Київ було спустошено, винищено майже все населення, зруйновано церкви, житла простих городян.

         Легенда оповідає, що нібито пораненого воєводу Дмитра підвели до хана Батия. Стікаючи кров’ю, він дивився у вічі ханові без страху та покори. Вражений мужністю воєводи, Батий дарував йому життя.

Репродуктивна бесіда за запитаннями.

1. Коли монголи захопили м. Київ?
2. Хто керував обороною м. Київ?
3. Як Батий повівся з воєводою, що керував обороною міста?
4. У чому проявився героїзм простого народу у боротьбі з монголо-              татарами під час оборони Києва?

3. Вторгнення хана Батия на українські землі. Розорення Галицько-Волинського князівства та інших земель.

Розповідь вчителя.

На початку 1241 року Батий рушив на Волинь. Втрати, що їх зазнали ординці в попередніх боях, давали взнаки. І на Волині вони вже не змогли здобути деяких укріплених міст. Вистояли міста Кременець і Данилів. Через те Батий обминув їх, і пішов на Володимир. Окрім Володимира були захоплені і спустошені Ізяслав, Луцьк.

Самовіддано боролися захисники міст Галицької землі. Після триденної облоги, монголи оволоділи Галичем і розграбували його.

Пройшовши через Галицько-Воинські землі, Батий пішов на Польщу, спалив місто Краків і рушив на Угорщину. Звідти знесилені походом монголи через південноукраїнські степи повернулися на схід до Волги. Там Батий створив величезну державу – Золоту Орду. Її столицею стало місто Сарай. Під владою Золотої Орди опинилася територія від Уралу до Чорного моря.

Репродуктивна бесіда за запитаннями:

1. Які причини поразок руських князівств?

• феодальна роздробленість не подолана навіть перед лицем військової загрози;
• великий досвід монголів у штурмування міст і фортець, здобутий у Китаї, Середній Азії, Закавказзі;
• добре організована монгольська армія.

Повідомлення учня про організацію монгольської армії.

-    Добра військова організація: десятки об’єднувалися в сотні, сотні –    в тисячі, десять тисяч складало тьму;

• основа війська – кіннота;
• використання різноманітної військової техніки при облозі фортець, вони були озброєні великими луками, списами та шаблями;
• сурова дисципліна: за втечу одного з поля бою страчували десяток, за втечу десятка – сотню.

4. Монгольське іго.

На північно-східних руських землях установлювалось ординське панування – монгольське іго. Завойовані народи змушені були платити данину. Данина становила десятину майна та продуктів, а якщо родина не могла розрахуватись, то данину сплачували людьми.

Повідомлення учениці.

Хани втручалися у внутрішні справи князівств, примушували тих князів, які хотіли правити своїми землями, їхати до них і просити грамоту (ярлик) на володіння. За ярлик князі привозили ханові гроші, золото, срібло. Траплялося, що князі не поверталися зі ставки хана.

         Так в 1246 році чернігівський князь Михайло разом зі своїм боярином Федором вирушили в ставку Батия, де їх примушували взяти участь в релігійних обрядах монголів біля вогню. Вогонь у кочових народів символізував силу, що спалює лихі умисли проти хана. Чернігівський князь і його боярин відмовилися брати участь у церемонії проходження між двома вогнями, що горіли перед троном хана. Вони були християнинами і не хотіли вшановувати язичницьких богів. За цю відмову вони були страчені.

         Які ж були наслідки золотоординського панування для руських князів?

         Повідомлення:

1. Великі людські і матеріальні втрати: з 74 міст Київської Русі 49 були розорені, 14 вже більше не піднялися з руїн;
2. Занепад ремесла, оскільки ремісників забирали в рабство;
3. Русь залишилась роздробленою;
4. Втрачено державну незалежність Русі;
5. Відставання Русі в своєму розвитку від Західної Європи.

Вчитель: На стор. 161 підручника знайдіть відповідь на запитання:

Яке значення мала боротьба народів Київської Русі з монгольською навалою?

Світове значення боротьби нашого народу з монгольською навалою полягає в тому,що опір наших предків ослабив і затримав нашестя монголів на Західну Європу, урятував її культуру від руйнування.

ІV. Закріплення та повторення вивченого матеріалу.

1. Кросворд.

2. Історичний диктант:

1.) Войовничі племена, які прийшли з азійських степів на українські землі в XIII ст. — це ...
2.) Могутній правитель монголо-татар, перший великий хан це ...
3.) Перша зустріч русичів із монголо-татарами відбулася ...
4.) Онук Чингісхана, який розорив багато руських міст — це ...
5.) Держава, яка виникла внаслідок завойовницьких походів хана Батия — це.
6.) Обороною Києва керував ...
7.) Збирачі данини на українських землях — це ...
8.) Документ на право управління підвладними землями, який видавали татари руським князям — це ...

Вправа «Виправ помилку»

Столицею Золотої Орди було місто Київ, завойовані народи змушені були платити данину, яку збирали золотоординські урядники – осавули. Хани не втручались у внутрішні справи князівств, примушували тих князів, які хотіли правити своїми землями, їхати до них й уклінно просити грамоту – феод.

V. Підсумковий етап

Підсумкова розповідь вчителя.

• Найважливішою причиною поразки руських військ була феодальна роздробленість Київської Русі, відсутність єдності дій князів;
• Навала монголо-татар була великим лихом для нашого народу, яка надовго загальмувала розвиток його матеріальної і духовної культури;
• Світове значення боротьби з монголо-татарами полягає в тому, що опір наших предків ослабив і затримав нашестя монголо-татар у Західну Європу.

Українські землі, країни Центральної Європи, відстоюючи свою незалежність, врятували Західну Європу, її культуру від руйнувань.

VІ. Домашнє завдання.

1. § 16. Написати міні-твір  на тему: «Оборона Києва від монголо-татар»
2. Для допитливих.

У боротьбі між монголами та русичами зіткнулися не тільки дві військові сили, а два різних світи (цивілізації). Спробуйте порівняти:

Монголи              Русичі